Першого вересня школи для дітей з вадами слуху розпочнуть роботу, враховуючи зміни, внесені прийняттям нового важливого документу - Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів України” від 15.06.2004 р., який спрямований на подальше поліпшення становища осіб з інвалідністю. Зокрема, у статті 23 цього Закону зазначається, що держава визнала дактильно-жестову мову не лише засобом міжособового спілкування, а й засобом навчання інвалідів з вадами слуху. Таким чином, на державному рівні змінилося ставлення до жестової мови глухих людей.

Ще в 1931 році видатний вчений-психолог Л.С.Виготський визнав жестову мову дійсною мовою і “не тому, що вона легша, а тому, що є справжньою мовою в усьому багатстві її функціонального значення”.

За останні роки до Міністерства освіти і науки України, до Центрального правління УТОГ надійшли численні листи нечуючих активістів, батьків і вчителів з проханням ширше вживати українську жестову мову (УЖМ) у навчанні глухих дітей, при проведенні позакласних заходів, для передачі різноманітної інформації.

Анкетування з питань вживання жестової мови у навчальному процесі, яке було проведено серед читачів газети “НЖ” у 2003 році, виявило, що майже всі опитувані вважають УЖМ необхідною для полегшення навчання і поглиблення знань глухих школярів.

Відповідні пропозиції увійшли також до резолюцій всеукраїнських науково-практичних конференцій, проведених за ініціативою УТОГ у 2000 і 2002 роках, у яких взяли участь науковці, сурдопедагоги та працівники підприємств і організацій Товариства. На цих конференціях підкреслювалась необхідність нової редакції Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів”, зокрема, у питанні визнання жестової мови глухих як засобу навчання.

Отже, державний Закон нарешті поставив крапку у багаторічних суперечках, які іноді супроводжувались відверто зневажливими випадами опонентів на адресу нечуючих і їх рідної мови. Настає час практичної перебудови навчально-виховного процесу на новому фундаменті освіти.

На наш погляд, традиційна освітня система, зорієнтована на збереження свого статус-кво, має відкрити двері для вітру перемін, які відповідають сучасним реаліям. Своєрідна словесно-жестова двомовність, рівноправне застосування усної, писемної, дактильної та жестової мов, безумовно, повинні стати способом життя кожного учня і всієї школи.

Застосування УЖМ у системі всієї освітньої роботи школи має бути спрямоване на формування особистості глухого учня як рівноправного громадянина, якому чуже почуття неповноцінності у зв`язку з порушенням слуху. Така вільна незакомплексована особистість інтелектуально і морально готова до повноцінного активного життя в сучасному суспільстві, до доброзичливого співробітництва з усіма людьми, незалежно від стану їх слуху.

Вивчення і використання УЖМ покликане виховувати у учнів розуміння важливості оволодіння обома мовами (українською жестовою та українською словесною) для їх подальшого життєвого становлення. На нашому шляху стоїть багато проблем, та не будемо марнувати час на скарги і розмови про труднощі.

У відповідальній справі впровадження жестової мови дуже важлива роль учителя, від якого завжди чекають багато. Ситуація перебудови навчально-виховного процесу вимагає від педагога бути носієм нового. Нам треба працювати, використовуючи всі надбання сурдопедагогіки, покращувати свої знання жестової мови, постійно прагнути досконалості.

Така доля вчителя - сприймати життя, як творчий процес, щоденно робити все можливе на користь навчання наших школярів, щоб виховувати громадян, які зможуть жити та продуктивно працювати у суспільстві, що стає все і динамічнішим і складнішим.

Поряд із тим сподіваємось що на нашому старті:

- не доведеться діяти лише власними силами;

- для педагогів будуть підготовлені семінари та зустрічі з спеціалістами, що володіють методикою ведення урок жестової мови в школі;

- будуть організовані гуртки з УЖМ для батьків і всіх бажаючих подолати комунікативний бар`єр спілкуванні з нечуючими дітьми;

- ряди педагогічних працівників поповняться за рахунок приходу до наших шкіл глухих учителів, які вільно володіють УЖМ та українською мовою і будуть ефективно співпрацювати з чуючими педагогами, а їх плідна р бота позитивно вплине на формування особистості учнів з вадами слуху.

Правління Об`єднання нечуючих педагогів України, газета “Наше життя”, 2004 г.