Процес навчання в школі, зокрема в школі-інтернаті для дітей з недоліками слуху, - це цілісна система, де всі складові компоненти (вчитель, учень, задачі, мета , зміст, засоби, організаційні форми) тісно взаємопов'язані, і проблема “Аномальна дитина в системі нетради­ційного навчання та виховання” змушує вчителя бути в постійному пошуку для реалізації поставлених завдань, адже ефективність засвоєн­ня знань залежить від мети, змісту та способів здійснення навчання. Головним показником оцінки діяльності вчителя є використання системи нетрадиційних засобів активізації навчання школярів при формуванні завдань уроку та його етапів; якості знань, умінь та нави­чок, котрі характеризуються:

а)повнотою та научністю;

б)свідомим засвоєнням матеріалу, що вивчається;

в)системністю знань;

г)міцністю (змога зберігати в пам'яті суму знань);

д            патріотичністю виховання;

є)емоціональним забарвленням.

Пошук відповідних методів привів до використання ЛОК (листків опорних конспектів) на уроках історії. В методичній літературі система роботи з ЛОК на уроках історії розроблена недостатньо і рідко викори­стовується практиками через складність підготовчої роботи по прове­денню таких уроків.

В системі навчання та виховання дітей з вадами слуху даний ме­тод використовується як новий. При розробці ЛОК та методичних ре­комендацій до них використовувались роботи науковців: К.В.Луцько “Наукові системи компенсаторно-корекційної роботи з глухими дітьми”, Л.О.Малини “Робота по удосконаленню зв'язного мовлення дітей з недоліками слуху”, Л.А.Співак “Організація спостережень у допоміжній школі”.

ЛОК включає змістонесучі елементи мовлення, які піддаються сприйманню, аналізу та синтезу, логіко-смисловому осмисленню його мовного оформлення. Отже, корекційна спрямованість ЛОК повинна бути націлена на забезпечення розвитку сприймання, пам'яті, мислен­ня, адже учні з труднощами самостійно вилучають з прочитаного інфор­мацію у достатньому обсязі. Школярам властивий низький рівень сприй­няття словесної інформації, тому постає проблема - в якій мірі і за яких умов можливе осмислене сприймання історичного матеріалу.

У нашому дослідженні був використаний комплекс методичних прийомів вивчення питань по розробці ЛОК по всіх темах, що вивча­ються. Основний методичний принцип, за яким здійснюється робота по ЛОК, полягає в тому, що теоретичний матеріал стає не самоціллю, а важливим засобом навчання, розвитку та корекції мислення учнів. За такої форми роботи процес сприймання тісно пов'язаний з проце­сом логічного мислення, розвитку мови, формування словника з істо­ричних понять, використання їх в мові, з корекцією вимови та знань.

Конспект передачі матеріалу - це вивчення теми з опорою на текст підручника, наочні посібники, першоджерела, мислення, пошук відповіді на поставлені запитання. Відповідно поліпшується індивіду­альна робота, збільшується час для роботи з учнями різного пізна­вального рівня, з'являється можливість визначити для кожного класу повне коло доступних знань з історичного матеріалу.

Генералізація навчального матеріалу засобом ЛОК (де схематич­но по блоках викладено матеріал, і те, що потрібно розібрати деталь­но - тезисно, для того, щоб звернути особливу увагу при вивченні найбільш складної теми) дає можливість більш детальніше, глибше вивчати тематичний розділ, полегшує панорамне викладання і засвоєн­ня понятійного мінімуму; забезпечує цілісне розкриття загального, особ­ливого, важливого, включає інформацію значну і складну, доступну і розвиваючу - педагогічно найбільш ефективну.

ЛОК конструюється таким чином, щоб знання, уміння і навички формувалися в чіткій послідовності:

а)опора на раніше вивчене;

б)засвоєння нового;

в)випереджувальне навчання;

г)висновки.

Що враховує вчитель при складанні ЛОК?

1.Вступний інструктаж для самостійного вивчення матеріалу.

2.Вибір основних історичних понять і найбільш значимих теоре­тичних положень у матеріалі, що вивчається;

3.Вивчення і доведення до свідомості учнів критеріїв оцінок тих чи інших подій, підбір аргументів і їх логічне конструювання.

4.Зв'язок узагальнюючого повторення з виконанням завдань та застосування знань в новій навчальній ситуації.

5.Перевірка і одночасне відновлення основних знань та вмінь, на які повинні опиратися учні при вивченні нової теми.

6.При доборі матеріалу враховується логічна структура, виділя­ються основні наукові факти, провідні ідеї, закони, загальні принципи, які потрібно запам'ятати.

На початковому етапі роботи з ЛОК вчитель дає цільову установку в роботі по конспекту:

1.На що потрібно звернути увагу?

2.Як оформляти і виконувати роботи?

3.З якою метою виконуються завдання?

а)зробити висновки з матеріалу, що вивчається;

б)встановити причинно-наслідкові зв'язки;

в)виділити головне, найбільш важливе, значне, що потрібно для осмислення та міцного засвоєння (при читанні текстів);

г)висловити особисте ставлення до матеріалу, що вивчається;

д)закріпити навички роботи з текстом, картами, іншими джере­лами історичних знань;

e)провести словникову роботу;

є) дати відповіді на вузлові питання.

Як же організується робота з ЛОК?

1.Вчитель сповіщає тему, завдання уроку.

2.Детально викладає матеріал, застосовуючи наочність.

3.Здійснює повторне викладання матеріалу скорочено, націлюю­ чи учнів на засвоєння основного, необхідного для запам'ятовування.

4.Ставить питання, що дає можливість вчителю зрозуміти орієнтацію учнів у матеріалі, що вивчається.

Підсумовуючи вищевикладене, зазначаємо, що система роботи з ЛОК включає 3 основні етапи:

I етап - підготовчий, сприяє накопиченню та систематизації знань і проводиться з метою збагачення уявлень школярів про різномітність суспільно-історичних явищ.

II            етап - основний, передбачає перевірку і уточнення того, що сприйняли учні на уроці, а також порівняння, узагальнення, встанов­лення причинних зв'язків.

III етап - заключний, перевірка знань, які учні здобули шляхом вивчення програмового матеріалу, відбувається синтез знань, що до­помагає учням сформувати науковий світогляд, орієнтуватися в сис­темі зв'язків і залежностей, які існують в суспільстві.

Розповідь вчителя супроводжується зображенням на дошці відпо­відного блоку (можна використовувати раніше заготовлений плакат чи запис на дошці).

ЛОК записується в зошиті повністю, або вказуються тільки ті вуз­лові дані, котрі необхідні для стійкого запам'ятовування, більш деталь­ного пояснення.

Зміст концептуального підходу в роботі з ЛОК полягає в тому, що вчитель розглядає пізнавальну активність як якісну діяльність учня, яка проявляється в його відношенні до змісту і процесу навчання, до ефективного засвоєння знань та способів діяльності за оптималь­ний час, в мобілізації вольових зусиль при проведенні корекційної роботи.

Кожний урок планується так, щоб засвоєння нового матеріалу спи­ралося на узагальнення та постійну систематизацію вивченого. ЛОК допомагає учням осмислено вивчати тему, контролювати знання, ви­діляти той матеріал, котрий слід поглиблено закріпити, вивчити, запа­м'ятати. Робота з ЛОК дозволяє учням активно включатися в процес навчання, бо осмислене сприймання інформації здійснюється не за традиційною схемою (питання - відповідь), а в результаті осмислено­го сприйняття.

ЛОК спонукає учнів до монологічного відтворення навчального матеріалу шляхом постановки питань типу “розкажи все, що ти знаєш про...”, “було – стало”, “старе – нове”.

Таким чином, результати досліджень дають підставу стверджува­ти, що впровадження ЛОК на уроках історії є не тільки продуктивним видом діяльності в засвоєнні матеріалу, що вивчається, але й дає мож­ливість подальшого удосконалення методики.

До роботи додаються листки опорних конспектів уроків по темах з детальними рекомендаціями по роботі з ними.

ЛОК №1. “Початковий етап формування Київської Русі”.

ЛОК №2. “Князь Святослав”.

ЛОК №3. “Політична історія Київської Русі”.

ЛОК №4. “Перша світова війна. Причина та характер”.

ЛОК №5. “Закабалення Китаю. Революція 1911-1913 рр.”.

Для вдосконалення методики роботи з ЛОК розробляються теми:

1.Особливості засвоєння історичних знань учнями з порушенням слуху.

2.Шляхи та засоби формування історичних знань учнями з пору­шеним слухом.

3.Робота з історичними поняттями на уроках історії.

Іванов М.М., вчитель-методист Макіївської школи-інтернату №4 для глухих дітей (Перша Всеукраїнська конференція з питань навчання глухих в Україні, 09-10.VI.2000)